Ідеальний ранок, або Як помічати приємні дрібнички навколо себе
Коли ти прокидаєшся.
Це, напевно, аналогія коли вміємо радіти непомітним подіям у житті. Коли просто добре та просто усмішка.
А коли ти – це вмієш, то щастя з тобою поруч.
«ЗАВЖДИ»
Мої розділові знаки будуть виключно авторськими, тому можу зрадити трохи найкращій мові світу – українській і я можу поставити «кому» зайву чи зловживати – тире.
Філологи, вибачте.
Ранок. Мій ранок - сьогодні він не такий, як учора, а учора не такий як сьогодні.
Хоч прокидаюся в один той же час: у будні о сьомій ранку, а у вихідні о восьмій.
У мене особисто не має чіткої схеми. Він може розпочинатися із кави, а деколи, навіть, із зеленого чаю.
Хоча, воді з лимоном я вірна «назавджи» і «завжди».
Деколи я люблю у кав’ярні на першому поверсі в обласній адміністрації випити дуже смачне какао.
А іноді хочеться просто ці 10 хвилин перед роботою залишити собі для парку: я беру книгу, яку читаю і відкриваю будь-яку сторінку, визначаю собі цифрою рядок і він, той спонтанний рядок для мене - мотиваційне речення на день, а той на тиждень.
Межі.
Тож, усі прожиті ранки – це завжди щось інше.
Емоційно, круто, добре, весело, деколи тривожно чи часом буденно, але кожен ранок проживаю з думкою. Якою ?
Тільки позитивних нам думок, бо щодня є великий шанс прожити цей день так, як ми мріяли у 7-му віці. Тоді все було банально прозоро.
Бережіть ці мрії, прокидайтеся з ними, вони це фундамент нашої життєвої, точно стрімкої динаміки.
Це життя. Це відновлення та відкриття себе.
Усе найкраще з тобою поруч. Точно. Будьмо вільними!