П'ять років - п'ять різних людей в житті Діани Фуско
-
-
>
-
>
-
>
6938
П’ять років – 5 людей. Двоє жінок і троє чоловіків.
Це ключові п’ять років: усвідомлення – розвиток – досвід – напрямок – інтуїція – Я.
Весна. У вільних рамках - трьох років.
Дозволю собі не писати роки чи дати, хоча пам’ятаю кожну.
«Все у житті має свій початок і кінець. Початок був, тепер – «.»…»:
Цитую людину, яка увійшла у моє життя зовсім спонтанно, я б навіть написала - увірвалася в особистий простір, коли двері були «зачинені».
Коли хотілося більше розуміння самої себе. Коли був здоланий бар’єр. Але, спонтанно - сталося так, як у той момент було потрібно «нам».
Пауза на роздуми: Чому я обрала п’ять людей ?
Питання і для мене. Відкрите.
Тож асоціативно, підсумовуючи цей «шматок» у житті, розумію, що коли ти дійсно, чогось хочеш, то ти можеш відкрити будь-які двері у будь-якій кімнаті. Головне – вірити та крок за кроком йти.
Життя…Це сьогодні…Це зараз…«Потім» може і не настати, або я «буду дуже далеко».
Висновок: цінувати, тих хто поряд: вчитися сприймати та відчувати людину.
Про іншу особистість розпочну писати відразу із ВЛАСНОГО підсумку:
Це вона. Дуже особлива для мене дівчина. Я дивлюся на неї й бачу її «шанс». Я бачу, як розвивається її мислення і як вона гармонійно вміє нести красу у цей світ. Такі люди надихають. Вони як птахи: вольові та бачать, все з висоти. Охоплюють більше та подають інформацію настільки, наскільки ти «готовий».
«Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе».
Я його знаю трохи менш ніж три роки. Я пам’ятаю як він мені усміхався, коли я тримала його на руках. Тоді я вперше зрозуміла, що таке відповідальність. Однак, зрозуміти на мить і усвідомлювати у постійному режимі – це різні речі. Я досі намагаюся системно вивчити концепцію на цьому майданчику відповідальності. Працюю у цьому напрямку.
«Цікавий парадокс полягає в тому, що, коли я сприймаю самого себе таким, який я є, я набуваю можливість змінитися».
Четверта людина – це результат (24/7).
«Мета - це шлях у часі».
Дивлячись на цього чоловіка ти точно знаєш, що майбутнє буде прогресивним. Ти розумієш, що ти повинен працювати, аби завтра – був насичений подіями день. Там все чітко і змістовно.
Ця людина своїм ритмом життя заряджає навколо усіх на дії. Ти прокидаєшся і розумієш, що або сьогодні, або завтра – вже не потрібно.
«Ми знаходимо в житті лише те, що самі вкладаємо в нього».
Дівчинка – весна. Вона показала мені мене з середини. Це неймовірна робота у напрямку формування. Хоча її власні зміни я бачила чіткіше, ніж свої. І це мене змушувало думати та шукати. Ця людина мені показала, що може вибивати інших із колії. Вона мене розуміла і я сподіваюся і розуміє. Це дуже важливо, направду, для нас людей. Нас потрібно розуміти, любити, підтримувати. Чому ? А просто так.
Люди завжди будуть змінюватися у нашому житті. Вони будуть приходити й виходити. Дарувати й забирати. Будувати чи руйнувати. Але, важливо – вчитися, вчитися простим речам: вірити, довіряти, підтримувати. Бо ти теж у чиємусь житті ключова людина, яка дарувала і забирала, чи руйнувала будуючи. Все змінне.
Основне завдання: цінувати та дивитися на все, як на життєві історії, навіть, коли там круті неочікувані повороти.
Усе в житті не просто так. Головне дочекатися і здобути ті результати до яких ми йдемо.
